Было ГОРОНО. Стал департамент. Но «совок» остался




Готовя статью по детской теме (снова беспредел по отношению к детям), мне необходимо было обратиться с запросом в департамент по гуманитарным вопросам.

«Гуманитариям» Живаге и Маркиной «в падлу» было почитать Законы Украины «О доступе к публичной информации» и «Об обращении граждан». Может они и почитали, но не поняли. Куда там, дипломы за сало куплены… Пришлось мне проанализировать некоторые статьи этих Законов. Что тут говорить, если департамент по ГУМАНИТАРНЫМ вопросам (бывший отдел НАУКИ? и ОБРАЗОВАНИЯ?)  даёт такие ответы…

Ну что ж, бывшие «горонистки»,  открывайте глазки пошире – будем учиться.

Закон України «Про доступ до публічної інформації»

Публічна інформація — це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

  1. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Таким образом, информация, которая была получена или создана в процессе исполнения своих обязанностей – это инструкции, приказы, постановления и т.п., где уже предусмотрена такая терминология, как «пропуск занятий», «уважительная причина», «действия руководителя в случае…», и, соответственно, расписаны все  методы и действия директоров школ и заведующих детскими садами в соответствующих ситуациях. То есть – является ПУБЛИЧНОЙ.

Стаття 4. Принципи забезпечення доступу до публічної інформації

  1. Доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах:

1) прозорості та відкритості діяльності суб’єктів владних повноважень;

2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом;

Ни под какие ограничения данный запрос не попадает.

Стаття 6. Публічна інформація з обмеженим доступом

  1. Інформацією з обмеженим доступом є:

1) конфіденційна інформація;

2) таємна інформація;

3) службова інформація.

В запросе или предполагаемом ответе на него нет конфиденциальной, тайной или служебной информации.

  1. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Сюда тоже не подходит…

А вот здесь уже поинтересней:

Стаття 16. Відповідальні особи з питань доступу до публічної інформації

  1. Розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом.
  2. Запит, що пройшов реєстрацію в установленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань доступу до публічної інформації.
  3. У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

1) прізвище, ім’я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2) дату відмови;

3) мотивовану підставу відмови;

4) порядок оскарження відмови;

5) підпис.

  1. Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.

Как видно из ответа на запрос, ни мотивированного основания для отказа, ни порядка обжалования в нём нет.

 Розділ V 
ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ, ДІЙ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ РОЗПОРЯДНИКІВ ІНФОРМАЦІЇ

Стаття 23. Право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації

  1. Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
  2. Запитувач має право оскаржити:

1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;

2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;

3) ненадання відповіді на запит на інформацію;

4) надання недостовірної або неповної інформації;

5) несвоєчасне надання інформації;

6) невиконання розпорядниками обов’язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;

7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

  1. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно доКодексу адміністративного судочинства України.

Стаття 24. Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації

  1. Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень:

1) ненадання відповіді на запит;

2) ненадання інформації на запит;

3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію;

4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону;

5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації;

6) несвоєчасне надання інформації;

7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом;

8) нездійснення реєстрації документів;

9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.

  1. Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.

Значит, придется применить к вам раздел 5 статью 23 Закона…

Как, не устали Живага-Маркина-Лапшина? Учимся дальше.Теперь рассмотрим некоторые статьи Закона «Об обращениях граждан»:

Статья 3. Основные термины, используемые в настоящем Законе

Под обращениями граждан следует понимать изложенные в письменной или устной форме предложения, заявления и жалобы.

Предложение — обращение граждан, где высказываются советы, рекомендации относительно деятельности органов государственной власти и местного самоуправления, депутатов всех уровней, должностных лиц, а также высказываются мнения об урегулировании общественных отношений и условий жизни граждан, совершенствовании правовой основы государственной и общественной жизни, социально-культурной и других сфер деятельности государства и общества.

Заявление — обращение граждан с просьбой о содействии реализации закрепленных Конституцией и действующим законодательством их прав и интересов или сообщение о нарушении действующего законодательства или недостатках в деятельности предприятий, учреждений, организаций независимо от форм собственности, народных депутатов Украины, депутатов местных советов, должностных лиц, а также высказывание мнения относительно улучшения их деятельности. Ходатайство — письменное обращение с просьбой о признании за лицом соответствующего статуса, прав или свобод и т.п..

Жалоба — обращение с требованием о восстановлении прав и защите законных интересов граждан, нарушенных действиями, решениями государственных органов, органов местного самоуправления, предприятий, учреждений, организаций, объединений граждан, должностных лиц.

Как видно из определений этой статьи, мой запрос не является ни предложением, ни заявлением, ни жалобой.

Заменяя отделы на департаменты, к большому сожалению, не меняется внутренняя «совковая» сущность всех этих «образовательных забегаловок».

А что удивляться?  Откуда в нашем доблестном департаменте взяться специалистам? До сих пор там сидят еще ранее руководимые Баштаненко  безграмотные особи, «кадры» еще те.

Да еще и коллективчик их систематически пополняется такими «одаренными профессионалами» и «деятелями», которых погнали «сраной метлой» за их деятельность ПРОТИВ ДЕТЕЙ, как бывшая директор Центра социальных служб Л.Соломашенко

и вообще пустая, ни на что не способная бездарь, бывшая начальник городской службы по делам детей Е.Завалько.

Департамент по гуманитарным вопросам стал пристанищем для тупоголовых, ненужных, безграмотных, неоднократно попадавших в поле зрения прокуратуры, бездельниц, ранее занимавших высокие чины.

Вот такие персонажи и их  пофигистическое  отношение к людям и  детям передается из поколения в поколение и создает мнение о Департаменте и о сфере образования в городе.

Но, справедливости ради – критикуешь-предлагай. Что бы я сделала на месте Онищенко? Увидев такой запрос, я бы, как директор департамента, по крайней мере, насторожилась – значит, что-то где-то идёт не так и есть какие-то нарушения.  В первую очередь я пригласила бы для беседы и уточнений заявителя, чтобы узнать, какая причина такого запроса? Затем бы вызвала директора школы и заведующую садика (в запросе указывается два детских учреждения, что должно быть еще более тревожно), которые, возможно, допустили нарушения. Далее, естественно, последовал бы ответ на запрос в установленные законом сроки. А потом бы я провела конкретные «разборки» – ведь ситуация касается ДЕТЕЙ!!!

Но, в департаменте, видать, дети никому не нужны – тем более – чужие… Главное – отписаться и удержать зад в кресле до пенсии.

И вот две особи, в лице Живаги и Маркиной, посоветовавшись, решили, что не уложатся в сроки согласно Закона «О доступе к публичной информации» и предоставили такой, как бы это помягче сказать, ответ. Лапшина, которая ни в зуб ногой о гуманитарных Законах, потому как бухгалтер, подмахнула своей подписью этот бред. Девочки, вы же знаете, не на ту нарвались, и будете отвечать:

Стаття 20. Строк розгляду запитів на інформацію

  1. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Стаття 22. Відмова та відстрочка в задоволенні запиту на інформацію

  1. Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

 Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

  1. Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов’язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

И вот у меня опять вопросы. Что же вы там сидите, железобетонные бабы? Вас, кроме того как писать отписки, и то безграмотные, чему-нибудь учили? Даже если не учили – человеческое хоть что-то у вас осталось?

Новый директор департамента Т.Онищенко в отпуске  –  контролировать подчиненных некому, поэтому можно расслабиться и поиграть в футбол.

Не завидую ей – работать в таком шабаше баштаненковсих метёлок и соломашенко-завальковских тупиц реально сложно.

А пока взбодрю бездельниц  так это, слегонца…

 

У каждого чиновника есть золотое правило при рассмотрении обращений граждан и организаций, такой себе алгоритм действий:
1. Отфутболить.
2. Если не получится отфутболить, передать в другой орган власти или другому чиновнику.
3. Если передать не получится — рассмотреть без последствий — формально.
4. Если рассмотреть формально — ну никак, рассмотреть так, чтобы не задеть интересы уважаемых людей.
5. Если уж совсем никак, решить вопрос по сути, но так чтобы решение можно было отменить.

Было ГОРОНО. Стал департамент. Но «совковый» алгоритм работы остался…

Екатерина Панасенко 

Поделиться




Оставьте первый комментарий

Оставить комментарий