У Дніпрі бійця АТО засудили за злочин, який він не вчиняв




Статус учасника війни з Росією не здатен захистити від несправедливого ув’язнення. Андрія Каганського – розвідника з 74-го батальйону позбавили волі за злочин, який він не вчиняв. Голова Новокодацького суду Дніпра Ігор Нощенко вирішив, що військовий наніс своєму знайомому тяжкі тілесні ушкодження після яких, той помер. Не зважаючи на відсутність доказів вини «Манюні» (так називають Андрія його побратими), суд виніс обвинувальний вирок. Розвідник має провести 8 років за ґратами. Навіть наявність алібі, на думку Нощенка, не є підставою для визнання військового невинним.

Андрій Каганський у Збройних силах України з 2015 року. Брав участь у боях під шахтою Бутівкою і Карлівкою. Андрій майже три роки знаходиться у слідчому ізоляторі, де встиг «заробити» цукровий діабет, серцеву недостатність, гіпертонію, тахікардію та інші серйозні недуги.

Можливо, зараз розвідник продовжував би військову службу, якби не одна фатальна зустріч на житловому масиві «Парус-2» у Дніпрі. Напередодні Різдва 2016 року Андрій мав сутичку зі своїм кумом В.А. Макаровим. Власне, вона і стала тією ниткою, з якої плестимуть канву для звинувачення.

А тепер трохи передісторії. 4 січня розвідник приїхав із зони АТО у пункт постійної дислокації 74 батальйону у Черкаське (Дніпропетровщина – ред.). У військовій частині Андрій знаходився нерегулярно і мав на те право. Через біль у великому пальці руки, комбат відправив бійця у госпіталь. Рентген показав перелом верхньої нігтьової фаланги. Аби сприяти одужанню розвідника, медики відсторонили його від військових обов’язків на час лікування. До речі, травму Андрій отримав, впавши з башти БТРу у зоні АТО.

Рокового 6 січня Андрій Каганський планував допомогти волонтерці «Дніпра-1». Дівчині потрібна була резина для коліс автомобілю. Шини Андрій мав забрати у свого знайомого на «Парусі». Допомігши волонтерці, він пообідав зі своєю похресницею у кафе. А потім сталася фатальна зустріч з кумом (хрещеним сина бійця). Останній вперто вимагав у Андрія гроші і не хотів чути жодні відмови. Між чоловіками відбулася сутичка, після якої розвідник розвернувся та пішов геть. Потім у Андрія були посиденьки з друзями, а після них він взяв таксі і поїхав до Черкаського. У військову частину він потрапив близько 23:30. Андрій повідомив про своє прибуття замполіту Сергію Білополому і пішов відпочивати у казарму.

– Тоді були різдвяні свята, – розповідає i-ua.tv Сергій Білополий. – Я мешкаю у Кам’янському. Додому особливо не їздив, бо у канцелярії було де заночувати. У частині народу знаходилося небагато. Можливо, осіб із десять. Серед них був і Андрій. Я розмовляв з ним і бачив, як він спав у казармі. Давав ці покази у суді. Не розумію, чому їх не врахували, – повідомив замполіт.

На Різдво Андрій поїхав у Дніпро. Пробувши ще деякий час у пункті постійної дислокації, його повернули в АТО ремонтувати «беху». Після кількох тижнів війни Андрій мав 10 днів відпустки. Разом із сином військовий провів їх у батьків у рідному Енергодарі. Потім знову ППД і, власне, арешт.

Затримання Андрія Каганського нагадувало радше викрадення. 29 лютого 2016 року троє поліцейських потрапили на території військової частини у Черкаському. Вони спілкувалися з Андрієм, а потім попросили їх звідти вивести. Коли всі вони минули контрольно-пропускний пункт, поліцейські накинулися на розвідника і силоміць затягнули його у свій автомобіль. Так Андрій Каганський потрапив до Новокодацького райвідділу поліції.

Згодом виявилося, що військового звинувачують у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень його знайомому І.В. Тюльпі, які спричинили смерть. Каганський нібито 7 січня о 00:40 зателефонував кумові і запропонував йому та Тюльпі зустрітися на житловому масиві «Парус-2». Хоча насправді, військовий у цей час мирно спав у казармі. За словами Макарова, Каганський не дочекався поки до нього підійдуть, зірвався з місця, наніс удар у живіт їх спільному приятелеві і втік. Друга версія показів кума (власне, він є єдиним свідком по справі) трохи відрізнялася. Нібито він зміг вирвати в Андрія ніж з рук. За третьою версією Макаров вибив у Андрія ніж. Необхідно зазначити, що кум розвідника мав слабкість до наркотиків, а загиблий приятель бавився травкою.

Під час допиту Макаров дав опис знаряддя вбивства. Нібито ручка ножа була обмотана шнурком від бушлату темно-зеленого кольору. Але чи є таке можливим? Чи здатен шнурок мати чіткий темно-зелений колір, якщо власник ножа – розвідник? Якщо він лазить на животі під БТРами, а його руки зазвичай забруднені мазутом? Якщо під час виконання буденних задач ніж прикріплений до поясу, а отже, разом із своїм власником лежить на землі? Скоріш за все, такий шнурок матиме колір бруду.

До речі, перед тим, як піти у відпустку, Андрій залишив свій ніж у побратима у зоні АТО. Захист розвідника вирішив за доречне долучити зброю до експертизи. Один із адвокатів Андрія поїхав у Запоріжжя, де мешкає побратим бійця, щоб забрати у нього ніж та передати його у райвідділ. Однак поліціянти натиснули на хлопця методом шантажу і домоглися, щоб він віддав зброю на утилізацію. Більше того, знаряддя злочину так і не знайшли. Але це не стало на перешкоді визнати Каганського винним.

Аби позбавити розвідника волі, йому нав’язали номер телефону, з якого він нібито набирав Макарова рокової різдвяної ночі. Останній плутався у показаннях і не міг точно назвати оператора мобільного зв’язку. Потім слідчі зійшлися на «Life» і комбінації цифр +38 (093) 57 23 610. Мовляв, саме цей номер телефону знаходився і на території зони АТО, і у Черкаському, і на житловому масиві «Парус-2». Однак такого номеру у Андрія Каганського ніколи не було.

Через місяць після інциденту Тюльпа помер у лікарні від перитоніту (запалення очеревини – ред.). Жодних заяв в поліцію на Андрія Каганського він не писав. Кримінальне провадження відкрили після його смерті і визнали постраждалою його вдову.

А тепер варто звернути увагу на одну обставину, яка мала б повністю змінити хід справи. Нагадаємо, Андрій Каганський – військовий. А це означає, що кримінальну справу проти нього повинна розслідувати виключно Військова прокуратура. Таке передбачено наказами Генерального прокурора України: №12 гн від 29.08. 2014 р. «Про особливості діяльності військових прокуратур» та №4 гн від 19.12. 2012 р. «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні». Адвокат Андрія Каганського Олег Бондаренко вніс клопотання з проханням долучити Військову прокуратуру, однак суд вирішив його проігнорувати. Але це – не єдине процесуальне порушення.

Захист Андрія Каганського дослідив матеріали справи і знайшов у них вельми цікавий папір. Постанова про призначення групи прокурорів виявилася без підпису.

– Захисник її сфотографував і провів експертизу, – розповідає Олег Бондаренко. – Якщо ця постанова не підписана, то прокурор не мав права здійснювати всі процесуальні заходи. Таким чином, і повідомлення про підозру, і обвинувальний акт і інші документи є недійсними, бо складені неуповноваженою особою, – зазначив захисник.

Що робити у такій ситуації, знає Верховний Суд України. Він у своїй Постанові від 19. 04. 2018 року чітко зазначив, що у випадку подібних порушень, кримінальне провадження необхідно закрити. Тобто, немає підпису – немає справи.

– Я підіймав це питання в дебатах і передавав Постанову ВСУ у Новокодацький суд, – продовжує Олег Бондаренко. – Перед тим, як ухвалювати рішення я радив звернути на неї увагу. Відповідно до 6 пункту статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Тобто, якщо Новокодацький суд не згоден із позицією ВСУ, він має про це зазначити. Однак Нощенко зробив вигляд, ніби цієї Постанови не було взагалі, – розповів адвокат. Він обурився через такі процесуальні порушення.

– Обвинувачуваний – учасник АТО. Андрій і так ризикував своїм життям заради нашого спокою. Давайте, хоча б по відношенню до таких людей як він, вести розслідування без процесуальних порушень, – додав Олег Бондаренко.

Не зважаючи на рішення Новокодацького суду, Андрій не звільнений в запас і досі залишається діючим військовослужбовцем. Не виключно, що його ув’язнення може бути вигідним деяким представникам його військової частини. Адже на утримання розвідника держава виділяє зброю і боєприпаси, не кажучи вже про одяг та їжу.

Захисники Андрія Каганського намагатимуться оскаржити вирок у Апеляційному суді Дніпропетровщини. На коли призначене засідання поки не відомо.

За понад два роки перебування під вартою стан здоров’я розвідника істотно погіршився. У медичній довідці Андрія Каганського, виданій філією Центру охорони здоров’я державної кримінально-виконавчої служби України, зазначено, що він має ішемічну хворобу серця, гіпертонічну хворобу ІІ ступеню, астенічний синдром, цукровий діабет та інші недуги. Це все – результат незаконного позбавлення волі та поганого харчування. У медичному пункті СІЗО пігулок, необхідних для лікування хвороб Андрія, просто немає. Грошей на медикаменти розвіднику також не вистачає. З родичів у нього тільки старенька матір на неповнолітній син. Батько Андрія помер невдовзі після його ув’язнення.

Щоб допомогти чоловікові, треба поповнити його «київстарівський» номер + 38 (096) 96 150 24. Завдяки послузі «Смарт-гроші» на «Київстар», мобільним рахунком можна розпоряджатися як звичайною банківською карткою. Коли Україна потребувала Андрія, він пішов на фронт. Тепер мужній воїн потрапив у біду. То ж давайте всі разом підтримаємо Андрія Каганського.

Ірина САТАРОВА

i-ua.tv

 

 

Поделиться




About AdMIN 59 Articles
Имея незлобливый характер, врагами так и не обзавелся, поэтому, время от времени, вынужден драться с друзьями…

Be the first to comment

Leave a Reply